Як юридично захистити себе у спільному бізнесі

Спільний бізнес часто починається з довіри. Партнери домовляються про обов’язки, вкладають кошти, розподіляють роботу та разом розвивають компанію. На старті може здаватися, що детально прописувати правила співпраці не потрібно.

Проте проблеми зазвичай виникають не тоді, коли бізнес створюється, а тоді, коли змінюються обставини: один із партнерів хоче вийти з компанії, сторони по-різному бачать розвиток бізнесу, виникає питання щодо розподілу прибутку або один із партнерів фактично отримує повний контроль над рахунками, документами чи управлінням.

Саме тому правила спільного бізнесу варто визначити ще до виникнення конфлікту.

1. Чітко визначте частки партнерів

Домовленості на кшталт «ми працюємо 50/50» недостатньо, якщо вони існують лише усно.

Необхідно юридично визначити:

• хто є учасниками компанії;

• який розмір частки належить кожному;

• які внески здійснюють партнери;

• хто та в якому порядку приймає рішення;

• яким чином розподіляється прибуток.

Для учасників ТОВ закон передбачає право брати участь в управлінні товариством, отримувати інформацію про його діяльність та брати участь у розподілі прибутку.

Особливо уважно потрібно підходити до моделі 50/50. Вона здається рівноправною, але за відсутності механізму вирішення розбіжностей серйозний конфлікт між двома партнерами може фактично заблокувати прийняття важливих рішень.

2. Не використовуйте формальний статут

Статут — це не просто документ, необхідний для реєстрації компанії. Він може бути одним із ключових інструментів захисту партнерів.

У ньому варто передбачити:

• компетенцію загальних зборів;

• повноваження директора;

• порядок голосування;

• перелік питань, для яких потрібна підвищена кількість голосів;

• порядок відчуження частки;

• правила виходу учасника;

• обмеження щодо окремих правочинів;

• порядок погодження важливих фінансових рішень.

Наприклад, закон дозволяє встановлювати особливий порядок погодження значних правочинів залежно від їхньої вартості або інших критеріїв. Для ТОВ правочин, предмет якого перевищує 50% вартості чистих активів товариства, за загальним правилом потребує рішення загальних зборів, якщо статут не встановлює інше.

Тому статут доцільно адаптувати під конкретну модель бізнесу, а не залишати стандартний варіант без аналізу ризиків.

3. Укладіть корпоративний договір

Одним із найбільш ефективних інструментів для партнерського бізнесу може бути корпоративний договір.

За таким договором учасники домовляються, як саме вони реалізовуватимуть свої корпоративні права та повноваження. Закон також дозволяє передбачити умови, за яких учасник матиме право або буде зобов’язаний купити чи продати частку в компанії.

У корпоративному договорі можна детальніше визначити:

• хто відповідає за конкретні напрями бізнесу;

• як партнери голосують щодо ключових питань;

• які рішення неможливо прийняти одноосібно;

• що відбувається у випадку конфлікту;

• порядок продажу частки;

• механізм виходу партнера;

• порядок оцінки бізнесу;

• дії сторін у випадку управлінського тупика;

• відповідальність за порушення домовленостей.

Фактично корпоративний договір дозволяє партнерам заздалегідь погодити правила поведінки на випадок ситуацій, про які на початку бізнесу зазвичай не хочеться думати.

4. Розмежуйте доступ до грошей і документів

Поширена ризикова ситуація — коли один партнер має доступ до всіх банківських рахунків, договорів, бухгалтерії, корпоративних документів та інших важливих ресурсів, а другий фактично залежить від нього.

Варто заздалегідь визначити:

• хто має доступ до банківських рахунків;

• хто може здійснювати платежі;

• для яких операцій необхідне погодження;

• де зберігаються корпоративні документи;

• хто має доступ до бухгалтерської та управлінської інформації;

• як контролюються договори та фінансові операції.

Учасники ТОВ мають законодавчо передбачене право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Критично важлива інформація не повинна фактично контролюватися лише одним партнером.

5. Визначте повноваження директора

Окремо потрібно розуміти різницю між статусом учасника компанії та повноваженнями її директора.

Якщо один із партнерів одночасно є директором, він може мати значно більше можливостей для щоденного управління бізнесом.

Тому потрібно визначити:

• які договори директор може укладати самостійно;

• які операції потребують погодження учасників;

• які ліміти існують для фінансових операцій;

• хто контролює великі платежі;

• як погоджується продаж або передача важливих активів.

Для окремих категорій правочинів закон і статут можуть передбачати необхідність попередньої згоди відповідного органу товариства.

6. Домовтеся про гроші до того, як з’явиться прибуток

Фраза «прибуток будемо ділити порівну» залишає багато відкритих питань.

Партнерам варто визначити:

• чи отримують вони заробітну плату;

• хто і в якому розмірі може отримувати винагороду за операційну роботу;

• яка частина прибутку реінвестується;

• коли можливий розподіл дивідендів;

• хто приймає рішення щодо великих витрат;

• як оформлюються додаткові вкладення партнерів у бізнес.

Чим точніше визначено фінансові правила, тим менше простору для конфліктів.

7. Захистіть активи бізнесу

Необхідно чітко розуміти, кому юридично належить майно, яке використовується в діяльності компанії.

Це можуть бути:

• нерухомість;

• обладнання;

• автомобілі;

• торговельна марка;

• сайт і домен;

• програмне забезпечення;

• акаунти в соціальних мережах;

• клієнтські бази;

• інші результати інтелектуальної діяльності.

Якщо важливий актив оформлений особисто на одного з партнерів, у разі конфлікту компанія може опинитися в залежному становищі.

Тому права на ключові активи необхідно правильно оформити ще під час нормальної роботи бізнесу.

8. Заздалегідь передбачте вихід партнера

Навіть успішне партнерство може завершитися.

Один із учасників може захотіти змінити сферу діяльності, продати частку, переїхати або просто припинити участь у бізнесі.

Саме тому потрібно заздалегідь визначити:

• чи можна продати частку третій особі;

• хто має переважне право її придбання;

• як визначатиметься вартість частки;

• у які строки здійснюються розрахунки;

• чи може інший партнер викупити частку;

• що відбувається з клієнтами, активами та поточними проєктами.

Для ТОВ закон встановлює переважне право учасника на придбання частки іншого учасника, що продається третій особі, якщо відповідні правила не змінені в передбаченому законом порядку. Закон також окремо регулює процедуру виходу учасника з товариства.

Особливо важливий нюанс: учасник із часткою менше 50% за загальним правилом може вийти з ТОВ без згоди інших учасників, тоді як для учасника з часткою 50% або більше діють інші правила, хоча статут може передбачати певні особливості.

9. Продумайте механізм вирішення конфліктів

Не можна виходити лише з припущення, що партнери завжди зможуть домовитися.

Варто заздалегідь визначити алгоритм дій, якщо виникає спір:

1. переговори між партнерами;

2. залучення юристів або медіатора;

3. встановлений строк для пошуку компромісу;

4. механізм викупу частки одним партнером у іншого;

5. судовий захист — якщо врегулювати питання іншим способом неможливо.

Особливо важливо мати такий механізм у компаніях, де два учасники мають однаковий вплив на прийняття рішень.

10. Не передавайте одному партнеру неконтрольований доступ

Головний принцип безпеки у спільному бізнесі простий: жоден із партнерів не повинен прокинутися одного дня і зрозуміти, що він формально є співвласником компанії, але фактично не контролює ані рахунки, ані документи, ані активи, ані прийняття рішень.

Юридичний захист будується не на недовірі до партнера.

Він будується на чітких правилах.

Що варто визначити заздалегідь?

✅ частки кожного партнера;

✅ повноваження учасників і директора;

✅ порядок доступу до рахунків та документів;

✅ перелік рішень, які можна приймати самостійно;

✅ перелік рішень, які потребують погодження;

✅ порядок розподілу прибутку;

✅ правила продажу та викупу частки;

✅ механізм виходу партнера з бізнесу;

✅ порядок вирішення конфліктів;

✅ належність ключових активів компанії.

Висновок

Юридично захищений спільний бізнес — це не той бізнес, у якому партнери не довіряють один одному.

Це бізнес, у якому навіть за виникнення конфлікту сторони розуміють свої права, повноваження та порядок подальших дій.

Найкращий момент для врегулювання відносин між партнерами — не після першого серйозного конфлікту, а тоді, коли між ними ще є повне взаєморозуміння.

Плануєте спільний бізнес або вже працюєте з партнером?

Юристи ODIS GROUP допоможуть проаналізувати корпоративну структуру, статут, повноваження партнерів та ризики, а також підготувати документи, які допоможуть захистити ваші інтереси у бізнесі.